дрінкбір

Мальта. Ціни (Доповнення попереднього поста)

Оскільки, всі хто чують про Мальту роблять квадратні очі і питають "откуда такіє дєньгі?!", ось вам кошторис поїздки. 
Готель на Мальті - 45 євро з людини (136 євро на трьох (5 ночей+сніданок)
Кімната в Болоньї - 16 євро з людини (48 євро на трьох (2 ночі)
Авіапереліти Вроцлав-Болонья-Мальта і Мальта-Болонья-Вроцлав: 24 євро з людини (так, так по 6 євро за квиток, в Райнейру і не такі халяви бувають)
Потяг Перемишль-Вроцлав і Вроцлав-Перемишль: 98 злотих з людини (1 злотий - 2,4 грн.)
Маршрутка Львів-Шегині і Шегині-Львів - 44 грн
Маршрутка Перемишль-Медика - 2 злотих
Трансфер аеропорт-готель на Мальті - 22 євро (тут насправді можна було зекономити і їхати автобусом за 2 євро, але нам було неохота посеред ночі шукати наш готель)

Що справді дорого і на Мальті і в Болоньї - це кафе і громадський транспорт. Тому ми намагались побільше ходити пішки, а харчувались в магазинах і "чудопіччю". При +22 на вулиці навпаки краще взяти вина по рубпятдесять і посидіти на березі моря, ніж по три євро за склянку в тісному кафе ) Кафешки і ресторанчики не були метою цієї подорожжі. 
дрінкбір

Як зловити літо в листопаді (за мінімальну суму грошей)

1. Перейти пішки кордон Шегині-Медика. Подивитись на цирк, давку, вудка-папіроси, зрозуміти чому польські прикордонники вважають українців за бидло і отримати штамп в паспорт

2. Протрястись в польському потязі десять годин до холодного та туманного Вроцлава. (До речі, поїздку можна рекомендувати усім, кому подобається ідея Укрзалізниці зі скасуванням нічних поїздів).

3. Пробігтись Вроцлавом, заблукати, проїхатись зайцем спочатку в трамваї, а потім в автобусі (оскільки, виявляється, автомати у вроцлавському громадському транспорті не признають готівку, тільки візу і мастеркард. Щоправда, пластик емітований українськими банками, вони також не визнають)
Collapse )
дрінкбір

Франція. Волонтерське


Волонтери )

Отже, два тижні ми реставрували замок. Замок закинутий ще з середньовіччя і зараз відновлюється зусиллями місцевих ентузіастів. В містечку створена асоціація, яка, наскільки я зрозуміла, отримує якесь мінімальне фінансування з бюджету і веде активні роботи у теплу пору року. Оскільки наш керівник Жан-Батіст погано володіє англійською, а я зовсім не знаю французьку, то особливості роботи асоціації для мене досі є таємницею ) Але, результат є – п’ять років тому замок був в такому стані, як зараз замок в Старому Селі, якщо не гірше.Collapse )
дрінкбір

Французький Радехів )


Бламо. Десь в нетрях Лотарингії

Щось я забула про свої французькі канікули :) На цей раз мова піде про Люневіль (адміністративний центр, щось на кшталт нашого райцентру) і Бламо (а це вже село, селом). В Люневілі є залізнична станція, то ж звідти забирали всіх волонтерів. Після шумного Парижу Люневіль здався взагалі пустим і незаселенним.Collapse )
дрінкбір

Франція. Страсбург

Страсбург після Парижа мені став як бальзам на душу :) Такий весь маленький, тихий і компактний. "Мені більше до вподоби Бламо", - хмурився Франсуа, уродженець маленького містечка в Бретані. - "Не люблю великих міст". 
"Ха-ха, що ж тоді в Парижі", - питала я. "Та в Парижі ще гірше", - погоджувався Франсуа. 



Ітак. Вилазка в Страсбург була нашим вікендом у волонтерському таборі в Бламо. (Фотки Бламо, замку і наших волонтерських буднів будуть пізніше). В Страсбурзі ми катались на катері, пеклись під сонцем, мокли під дощем, вилазили на вежу Катедри (яка до тисячавісімсотякогосьтам року була найвищою будівлею Європи), обідали прямо на бруківці на набережній багетами і сиром (ну як без нього)... 
Collapse )
дрінкбір

Франція. Париж



По Парижу, я, як дурнувата, бігала цілий день, намагаючись побачити якнайбільше. Вийшло, чомусь, якнайменше. Насправді, більше всього мені сподобалось на берегах Сени, яку, по берегу, я протопала від самого центру і аж до якогось пригорода Парижа. Collapse )
дрінкбір

Ми ходили-дили-дили

Ходила сьогодні на вокзал купити квиток на потяг до Вроцлава. Квест вийшов нефіговий. Спочатку в касах на Гнатюка мене відправили в касу №2 на головний вокзал (як пояснили в касах, влітку вони не продають квитки на міжнародні потяги). В касі №2, відстоявши чергу, виявилось квитки продають тільки "на сьогодні" (да-да, пишіть ще меншими букавками ото своє добові каси, я з собою завжди бінокль ношу). В касі номер 2 відправили на другий поверх. Найти другий поверх виявилось теж не просто - бо вхід туди не з першого поверху, а з першого перону. З першого перону, до речі, є виходи на кілька різних кас, а квитки на міжнародні потяги продають тільки у двох. Словом, коли я на нарешті найшла цю заповітну касу, то застряла там ще на годину. А знаєте чому? Бо квитки від руки виписують! 21 століття, мля